Шановні добродії!

Ви потрапили на сайт геральдиста Василя Бернара, герба власного, члена Українського Геральдичного Товариства. Моя неофіційна, аматорська робота у сфері символіки триває з кінця 80-х років минулого століття. Офіційна ж моя фахова діяльність у сфері геральдики, прапорництва та символіки цього 2011 року досягла десяти років.

На сьогодні моєму авторству належить низка символів (гербів, прапорів та інших знаків), належних як окремим особам чи родам, так і місцевим територіальним громадам. Крім того, мною були розроблені проекти церковних символів. Про це можна дізнатися на моїй сторінці, розміщеній на офіційному сайті Українського Геральдичного Товариства, тут: http://uht.org.ua/ua/members/bernar/ . А також у розділах «Герби», «Прапори» і «Емблеми» цього ж сайту.  

Нині багато людей, відчуваючи в собі нестримний потяг самоствердження, міркує про набуття власного герба. Та навіть більше: у душі жевріє надія на те, що вдячні нащадки з плином часу утвердять його нині особовий герб вже в якості родового. І це не дивно! Епоха античності може мінятися середньовіччям, а епоха відродження зміниться новим та новітнім часом. Проте життєдайні соки завжди блукатимуть Родовим Деревом. Так само кожна місцева громада, в місті чи в селі, завжди шукатиме знак, в якому будуть відображені і їхня історія, і їхня самобутність. Не стоять осторонь у пошуку власних гербів навіть релігійні організації. Адже не тільки у сивій минувшині, а навіть сьогодні численні віросповідні громади, навчальні заклади, монастирі та духовні управління шукають відображення своїх релігійних переконань та молитовної єдності у власних символах – у гербах та прапорах.

З найкращими побажаннями,

                                                    Василь БЕРНАР, герба власного